До Всеукраїнського дня працівників культури та аматорів народного мистецтва

 У нинішній час наша місія особлива

Кожен із нас має своє покликання та місію на землі. 

Між невтомною працею та буднями завжди хочеться знайти годину для душі, для зняття втоми та черпнути не лише гарного настрою, а й натхнення для своїх справ. Бо, справді, ким би не була людина за професією – усюди потрібне натхнення. Мені часто доводиться чути запитання: «Як ти усе встигаєш?» Я ніколи над цим не задумуюсь, бо працюю в культурі. Маючи команду людей, які усе встигають робити, я твердо знаю, що працівники культури – люди багатогранні та універсальні. Вони  вміють, надихають, опановують щоразу щось нове, ідучи в ногу з часом, не забуваючи про автентичність та те, що нас поєднує. Адже на якому б заході ми не були – скрізь є поєднання минулого і сучасного, того, що ідентифікує українців.

Ця осінь не така, як усі. Не мимоволі уже насолоджуєшся її золотом, а сповна наче вбираєш у себе її красу і кожен день цінуєш, не гаєш часу та віриш – перемога близько. Активно наближують перемогу працівники культури, яким осінь принесла профе-сійне свято. Тож у ці дні хочеться детальніше розповісти про культурний фронт, бо це справи не маленькі, а серйозні і відповідальні.

З початком війни, будучи на простої, ніхто не забув дороги до свого робочого місця. Тільки відбулося переформатування роботи, а якщо поєднати усі справи, то роботи загалом стало більше.

Завдяки організованості селян у клубі села Селець були зібрані      34400  грн , збір коштів продовжується. Працівники та аматори цього клубу організували благодійний концерт, плели маскувальні сітки, формували перев’язочний матеріал, збирали продукти.

Ряд цікавих та пізнавальних заходів відбулися у селі Новий Двір. У будинок культури люблять поспішати діти, адже проводились театралізовані дійства «Коза-Дереза», «Піратські квести», робили з дітьми обереги, плели вінки на Івана Купала та відтворювали традиції, пов’язані із цим святом, облаштували волейбольний майданчик. А ще музей при будинку культури поповнився старовинними речами: скринею, бочкою, стільницею, ступою, вишивками та килимами.

З ініціативи працівників культури села Перевали з початком війни була створена група «Активні українки». Ця група швидко реагувала на потреби ЗСУ та її учасники збиралися для того, щоб випікати, збирати речі, продукти, допомагати біженцям. Знайшлася робота і найменшим аматорам клубу, бо саме вони малювали і малюють своїми рученятами малюнки для наших захисників, які вкладалися у ящики із продуктами.

Цікаву, відповідальну та пізнавальну краєзнавчу роботу веде працівник культури із села Купичів. Вона постійно висвітлює нові матеріали з історії села та пам’яток культури на сторінці «Купичів: історія та сьогодення». Завдяки їй вдалося знайти багато цінних світлин з глибин віків. Неодноразово організовувала збір та відправлення гуманітарних вантажів. З молоддю села облаштували укриття.

У селі Туропин завдяки директору будинку культури та аматорам було зібрано, певне, найбільшу суму коштів під час благодійної ярмарки – 18 000грн. Тут діє центр збору продуктів, медикаментів та необхідних речей для воїнів ЗСУ.

Завідувач клубу села Вербично придбала дві аптечки на суму 6000грн. та павербанки для хлопців на передовій.

Постійно відчинений будинок культури у селі Соловичі. Спочатку там був центр  для допомоги біженцям. Завдяки Людмилі та її чоловіку Роману у закладі були теплі речі, одяг, постіль, ковдри та інше. Згодом почали збиратися для певної справи. Збирали продукти, а  нещодавно  виготовили 300 окопних свічок.

 

У селі Растів клуб відчинений постійно для молоді. Працівник культури наполегливо старається відволікти їх від гаджетів, соціальних мереж і їй це вдається. Діти та молодь зацікавилися настільними іграми, живим спілкуванням. Також тут був проведений благодійний концерт, під час якого назбирали 8000грн.

 

У роботі з дітьми активно себе проявили працівники закладів культури сіл Літин, Свинарин, Мокрець, Торговище, Растів, Кульчин.

 

Працівники культури сіл Тагачин, Торговище, Чорніїв, Кустичі та Кульчин постійно долучалися до благодійних акцій у своїх селах та допомагали готувати смаколики для воїнів, плели маскувальні сітки.

 

Усі сільські працівники культури долучалися до  благодійних концертів у Турійську, заходу до Дня Незалежності України в урочищі Вовчак, де зібрали 5000грн.

 

Працівниками Турійського міського будинку культури були проведені благодійні концерти, заходи до Дня Конституції України, Дня Державного Прапора, Дня Незалежності України, Дня Державності. Постійно ведеться робота з дітьми: до Дня захисту дітей відбувся захід із героями студії «Чапа-Лапа», де усі понад 100 дітей були залучені до ігор, проводяться цікаві майстер-класи,  діти малюють малюнки для наших захисників, роблять обереги, відвідують гурток вокалу, а ще, просто розважаються у пізнавальних квестах та іграх. Адже діти мають право бути щасливими.

 

На заходах постійно присутні майстри народного мистецтва. І тут діти теж активні, адже з радістю учаться творити вироби із соломи, що є особливо актуальним для нашої громади. Адже соломоплетіння, як мистецтво, внесене до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини. Тож тепер робота з цим ремеслом та спілкування із майстрами набуває нового формату. Про усі тонкощі цієї справи та план подальших дій розвитку соломоплетіння плануємо написати окрему статтю. А сьогодні вітаємо наших прекрасних народних умільців із професійним святом.

 

Поруч із народним ремеслом іде сучасність, і тут майстри теж вражають технікою роботи та любов’ю до своєї справи. Велика подяка усім майстрам громади за те, що завжди можна на їх покластися та прикрасити їхніми виробами будь-який захід.

 

30 вересня своє професійне свято відзначили бібліотекарі. Вони теж з перших днів війни долучаються до усіх вищеперелічених добрих справ в ім’я перемоги. Їхнє уміння спілкуватися із читачем вражає. Бо кожен із бібліотекарів навіть під час простою обслуговували читачів. Сьогодні є такі читачі, які потребують особливого спілкування та не в змозі самі прийти до бібліотеки. Тому працівники з радістю несуть книги їм додому, а разом з тим розділяють за чашкою чаю усі їхні переживання, чи то радість, чи тривоги.

 

Під час проведення благодійних концертів у Турійську та Вовчаку бібліотекарі влаштовували ярмарку та зібрали кошти в сумі 5000грн.

 

Влітку у бібліотеках діяли читальні зали «З книжкою на лавці», «Бібліотека під відкритим небом». Програма включала голосні читання, вікторини, квести, конкурси та ігри за мотивами казок. В Турійській дитячій бібліотеці завжди гамірно, бо діти охоче ідуть погратися, взяти книгу і посидіти із улюбленими бібліотекарями, які стали для них рідними.

 

Працівники культури завжди працюють спільно та поєднують свою роботу. Яскравим доповненням до усіх проведених заходів стали виставки та інсталяції, які потребують чимало часу та затрат. Адже кожного разу потрібен транспорт, багато речей для виставки, а головне терпіння і фантазія,  бо всі речі делікатні та виготовлені руками майстрів та бібліотекарів.

 

Позачерговим завданням бібліотек на сьогодні є вилучення з бібліотечних фондів російської літератури.

Працівник культури – людина особлива, адже потрібно вміти забути про себе і віддати частинку своєї душі іншим. Усім відомо, що в цій професії важливо мати прихильність людей, які стануть в подальшому чи аматорами, чи матимуть бажання іти на заходи або ж долучатимуться до іншої роботи. Культпрацівник – це людина-організатор і людина-свято. Вранці ми можемо грати роль Чупакабри, через декілька годин дістати смачний пиріг до чаю для рідних аматорів, а вже ввечері одягнути вечірню сукню та дарувати пісню. Між тим ще встигнемо змінити три рази зачіску, скласти інший вірш, бо попередній не підходить у сценарій та вислухати колег про наболілі питання. Я знаю, що ви, мої дорогі колеги, такі як я. Ми разом, ми вміємо один одного підтримати та рости, ми – культурна сила!  Саме тому ми – харизматичні, з перчинкою, іноді депресивні, іноді надто емоційні, часто шукаємо днями натхнення, а буває, що воно саме стукає у душу і заставляє зупинитись, не змагатися з часом, побачити щось красиве чи вишукане, почути і відчути та донести згодом це все шанувальникам нашої творчості. І варто пам’ятати, що культура – це не заходи, це самобутність, духовність, єдність,  пам'ять,  це високе мистецтво, яке потрібно відчувати, це зрештою стан душі.

Зі святом, Вас, дорогі колеги! Здоров’я міцного Вам, натхнення. А головне, щоб швидше ми повернулися у звичайні, як кажуть, «культуровські будні», де поєднуються зустрічі та події, місце яким на особливих сторінках історії громади Турійщини. Перемоги нам!

 Інна МІРЧУК,

головний спеціаліст з питань культури гуманітарного відділу